Де ти поділась, Бернадетт, 2019

“Де ти поділась, Бернадетт”, 2019.

У головній ролі Кейт Бланшетт, і ця роль їй дуже вдалася.

Заявлений як драма-комедія.
І так і є, як на мене.

Фільм мені дуже сподобався, особливо перша частина, він цілісний, я дивилася частинами, через брак часу.

Чому сподобався?

☕️ Піднято багато побутових тем. Дуже доступно, напр., показано, що таке шлюб, коли пара починає жити звичайним рутинним життям.

Коли немає сильнодіючої суміші гормонів, як у перші два-три роки відносин, коли руки і ноги не тремтять при зустрічах.

Коли виявляється, що всі мають своє життя, окрім сім’ї, свої захоплення, потреби, цінності. І людині не так просто деякими з них пожертвувати.

Посил: домовлятися, намагатися зрозуміти одне одного, шукати консенсуси і йти на допустимі для кожного компроміси.

Лікарі сексопатологи, психотерапевти говорять: якщо у пари був тривалий період яскравої закоханості, то за наявності емоційної зрілості в обох, спогади про цей період дуже допоможуть зберегти теплоту відносин, ніжність та пристрасть на багато наступних років спільного життя.

Тобто сама по собі закоханість не склеїть сім’ю, але її внесок значний.

☕️ Ще про стосунки з дітьми дуже непогано, з різних боків показано.

▪️Про те, як і чому діти стають емоційним контейнером чи батьками для своїх батьків, і про те, як цей процес вчасно зупинити.

☕️ Показано, що таке сепарація, як протікає поступове відокремлення дітей від батьків.

Процес дорослішання дітей, формування самостійності, власних опор. Процес становлення особистості.

Батьки нерідко саботують цей процес, бо морально відпускати від себе дитину боляче та складно.

Тоді буває по-різному, одні діти бунтують і вириваються від батьків, інші залишаються з ними на все життя, як психологічна обслуга.

У нормі багато батьків долають себе в якийсь момент і перемикаються на своє життя, щоб несвідомо відпустити дітей у світ.

Саме це «боляче і складно» показано у фільмі.

☕️ Мило зображено інтровертів, ще і з гумором подано. Прямо відпочила.

Правда, можна ще припустити, що головна героїня має чи то соціофобію чи, швидше, шизоїдну акцентуацію.

І це теж тішить. Чудова історія про розумних, цікавих, неординарних людей.

☕️ Психолог за фільмом – поганий спеціаліст. Більше для колориту картини, психотерапія не так працює.

До речі, наголосили, що фахівці є різні, треба вірити собі та вчасно тікати від тих, хто не вселяє довіри.

☕️ Багато гарного гумору, іронії, про тих, хто любить свободу, про інтровертивних людей; про різні типи особистості, деякі акцентуації і розлади. Про шлюб, батьківство.

☕️ Ще про високу тривожність, звідки береться, якщо уважно дивитися, як вона наростає і як поступово виливається в невроз.

Факторів багато. Підтримка близьких є важливою. І турбота про себе в першу чергу.

☕️ І ще про те, наскільки важливо не втрачати свої захоплення, роботу, як би не було складно поєднати з іншими значущими сферами. Це велика частина нашої особистості.

Загалом діалоги, гумор, сюжетні лінії мені особисто дуже сподобалися, свого часу відпочила під фільм.

Перш ніж дивитися, не забудьте пробігтися сюжетом і включити трейлер. Смаки у всіх різні.

… а так, рекомендую, аби відволіктися.

Психолог Діана Сушко, 2020