*фото з мережі
Усмішка Мони Лізи, 2003 р
Нарешті подивилася «Усмішка Мони Лізи», 2003.
Чудовий фільм, довго я йшла до нього.
Фільм про вибір, який завжди переслідує, завжди присутній… з сумнівами, почуттям провини, почуттям обов’язку, і бонусами, які ми втрачаємо, відмовляючись від одного з варіантів…
Про цінності, свої та нав’язані. Свої ще треба сформувати.
Про пошук себе, про вірність собі.
Про звичку говорити «ні», вона дає свободу, повагу та… провокує невдоволення та агресію тих, для кого ми стаємо незручними.
Діалоги, мистецтво суперечки, самовладання, емпатія, переноси — все це яскраво подано.
І ще добре показано, що таке соціальні штампи, переконання, як складно розхитати їх в свідомості, як складно змусити себе подивитися на світ, на ситуацію ширше…
Фільм дуже атмосферний, гра Джулії Робертс незрівнянна.
Просто маса задоволення.
Психолог Діана Сушко, 2020