Говорять у народі, якщо в життя пари втручається свекруха, то з цим повинен розібратися чоловік, син її тобто.

Хочу спростувати цю ідею: якщо свекруха втручається, і це не влаштовує невістку, то вона свої межі у спілкуванні зі свекрухою окреслює сама, а заодно і чоловікові пояснює, що саме її не влаштовує у їхньому спільному житті щодо стосунків з його ріднею.

А далі постає питання домовленості між подружжям.

Відповідальність за негаразди в подібних ситуаціях лежить на всіх: жінці, чоловікові та їхніх батьках чи сиблінгах, в описаному випадку на матері чоловіка. Якщо мати не розуміє слів, тоді власні межі та межі сім’ї відстоюють обоє, чоловік та дружина, однаково. З дружини відповідальність за її життя ніхто не знімав.

Наведу приклад уривка з телефонної розмови з дівчиною, років тридцяти, особисті дані я змінила.

Ситуація типова, яких сотні, вони багатьом відомі, а деякі люди стикалися і на власному досвіді:

– Здрастуйте, ви психолог?
– Вітаю, так.
– Свекруха руйнує нашу сімʼю…
– Ви хочете записатись на консультацію?
– Мені потрібна порада, як мені бути, вона мене з дому виганяє. Ми з чоловіком живемо чотири роки разом, розписані, вона приходить, коли хоче, робить, що хоче, штовхала мене, на вулицю вигонила… а в мене дитина маленька… ці постійні сварки він бачить…
– Чий дім?
– Її, але там чоловік прописаний.
– Тобто будинок не ваш, не чоловіка, а його матері?
– Ну, так … але вона його не купувала, він їй у спадок дістався.
– Але ж він чий?
– Її, але чоловік…
– Там прописаний, я зрозуміла. А оскільки будинок належить вашій свекрусі, то й робити вона може там, що хоче, це її право.
Якщо ви не хочете, щоб вас вигонили, диктували вам, що робити, тоді вам треба жити на вашій території. Або домовитися зі своєю свекрухою, на яких умовах ви можете жити у її будинку.
– Тобто нам треба жити окремо?
–Так.
– …інакше ніяк не можна? Нічого не зміниться?
– На жаль, ні. Вибачте, не можу розмовляти довше. Всього доброго.

Яка суть?
Для тієї молодої жінки (психологічної дівчинки) мої слова були незрозумілими та нелогічними: як це? Свекруха має право вигнати їх з власного будинку? На її думку, свекруха повинна прийняти її, чужу людину, як власну дочку, дбати про неї, не висовуватися зайвий раз зі своєю думкою, любити її.

Цій молодій жінці потрібна емоційна опіка, психологічно вона ще не зросла.

Якщо дорослі діти не можуть забезпечити себе матеріально, фінансово, якщо вони живуть у будинку батьків, за рахунок їх ресурсів, якщо вони не можуть домовитись про умови користування цими ресурсами, то на яку свободу вони розраховують?

Дорослі діти, якщо вони не обмежені фізично, повинні відповідати за себе і свою сім’ю, духовно, матеріально, фінансово.

Інакше цю відповідальність можуть розподіляти між собою їхні батьки, старші сестри чи брати, які мають схильність опікуватися. І звичайно, так звані вищезазначені опікуни диктуватимуть свої умови.

Тому що немає відповідальності – немає свободи.

Психолог Діана Сушко, 2020
Більше інформації в рубриці Блог, щоб записатись на консультацію, переходьте на сторінку Контакти