Водій Міс Дейзі, 1989

4 Оскара, 3 премії «Золотий глобус», премія BAFTA та багато інших.

І, зрозуміло, заслужено.

Фільм дуже зворушливий, гумор чудовий.

☕️ Цей фільм про дружбу в кращих її проявах, про співпереживання, співчуття, підтримку, прихильність.

☕️ Про те, як знаходити підхід до людей зі складним характером, про різницю характерів та глибину людської душі.

☕️ Про стосунки дорослих дітей та літніх батьків, про мудру турботу, мудре спілкування.

☕️ Про те, що означає відбутися як людина, подорослішати.

☕️ Дуже добре показано, що таке самодостатність. Вона не залежить від соціального чи фінансового становища, не залежить від зовнішності, кольору шкіри, кількості грошей. Це стан поваги до себе та до оточуючих, стан розуміння та прийняття себе, обставин, розуміння, коли я можу щось змінити, а коли ні, та відповідного до цього ставлення.

Стан, коли мені достатньо того, що я маю (і це не тільки про матеріальне), коли я розумію, куди хочу рухатися і що для цього маю робити.

Стан, коли зовнішні тенденції у соціумі не впливають на мою стійкість, мої вибори, мої цінності.

☕️ Про те, що таке взаємність, взаємопідтримка та взаємообмін. Про те, що гроші потрібні для поповнення свого ресурсу, сил, наповненості, насолоди.

Їх не соромно, їх потрібно отримувати за свою працю (і навіть тоді, коли ті, кому ми на кого ми працюємо, стають близькими людьми), щоб хотілося працювати, на радість собі і на користь іншим.

☕️ Піднято вічні екзистенційні теми, самотність, старіння, смерть, свобода, вибір. Дуже глибоко, дуже зворушливо.

Фільм вічний, поза часом.

Морган Фрімен, як і інші актори, чудовий.

Я мало знайома з його роботами, саме час це виправити.

Картину варто подивитися навіть заради однієї кінцівки. Сила емоцій невимовна.

Після фільму приходить відчуття спокою, прийняття, загострюється розуміння цінності моменту та життя.

Психолог Діана Сушко, 2020