Симптоми депресії. Яка депресія зсередини

Не пишу поки про різновиди депресивних станів, стадії вираженості, в будь-якому випадку, діагностика — поле лікаря-психіатра. 

📮Отже, відчувається воно десь так:

▪️бажання відсторонитися від людей, точніше підтримки хочеться, а навантажувати когось своїми проблемами — ні, бо який сенс, бо і без тебе людям тошно, бо тебе все одно не зрозуміють, а то ще і висміють, скажуть, що ти маєшся дурнею в такий час. Руки, ноги є, іди шось корисне роби. 

І змусити себе з кимось говорити стає непосильною задачею. 

◾️звідти посилюється соціофобія, боляче навіть думати про зустрічі чи організаційні справи, де треба говорити з людьми і тримати лице. Смолтоки випивають останні залишки сил. 

Виснаження після зустрічей — на кілька днів лежання в ліжку. 

▪️емоційна нестабільність, агресивність: розпач, роздратування, емоційні зриви накривають в один момент як гіперреакція на зовні незначні подразники. 

Ну, раніше стерпів би, доніс, пояснив, знайшов би компроміс, а зараз тебе просто вкрив розпач, образа, жаль до себе, тобі морально нестерпно. 

◾️відчуття нікчемності і непотрібності: 

в моменти, коли накриває розпач, особливо загострюється відчуття, що ти лишній, що нікому не потрібно те, що ти робиш, що без тебе буде всім краще, що ти нічого не досяг в цьому житті, і всі твої вибори були провальними, що попереду тебе нічого не чекає. 

Ти настільки покалічений морально, що попереду потрібна така реабілітація, що не варто і починать. 

Тут же можуть приходити суїцидальні думки, вище я описала, в якому вигляді. 

По відчуттях в моменти емоційного накалу витримувати свій стан настільки нестерпно, що подібні думки можуть викликати сильне бажання «вимкнути все». 

Спойлер: піковий стан минає, як і при па, але це займає якийсь час, і треба вчитися пережити момент.

▪️апатія: не хочеться нічого робити, навіть відшкребти себе від ліжка стає вкрай важко з часом, в душ важко змусити себе, прокрастинуєш довго, поки нема чогось термінового і ти не викидаєш себе туди на впорснутому невідкладною задачею адреналіні. 

На роботу себе змусити іти важко настільки, що до сліз.

Все чи майже все, що приносило якесь задоволення, в минулому. 

▪️навʼязливі похмурі думки: часті обсесивні, навʼязливі, липкі думки, що нічого не виходить, все погано, все не так, нічого не хочу, а те, чого прагну, все одно не вийде. Почуття образи і жалю стають регулярними гостями. 

Періодичне застрягання в травматичних досвідах, давніх і свіжих, подовгу самокопання. 

▪️посилення тривожності: стає все важче приймати рішення, наважуватися на якісь зустрічі, проекти. Навіть піти попити кави чи поїхати в магазин. 

Вибори стають важкими морально. 

😔І помічаєш це не одразу, бо ти ж функціонуєш, просто важче стало. 

▪️порушення сну: важко засинать, тобто прокрастинуєш з відходом до сну, з засинанням, скролиш відео тощо, потім не можеш заснуть від години і довше, просто лежиш і злишся, напр.

Сон може ставати чутливим, поверховим. 

Нема відчуття, що за ніч відпочив, навіть якщо засинаєш швидко і не просинаєшмя вночі.

Може бути бажання спати вдень, коли все іде не так і не туди, як втеча від реальності. 

▪️відчуття хронічної втоми, важко навіть лежать. Важко думать, важко змусити себе щось зробити фізично, напр., вийти на двір. 

▪️зміни апетиту: це не означає, що ти їси до неможливості встать зі стільця кожен день. 

І разом з тим, залежно від харчових звичок, переїдання може бути частим, але раз на день, напр., на ніч, на стресі після попереднього голодування (не їв весь день, часу не було, напр.), від радості, що маєш відрізок часу тільки для себе тощо. 

І про голодування, людина може забувати поїсти, чи не хотіти їсти до вечора, чи їсти досить мало днями в будні, а потім переїдати на вихідних тощо. 

Тобто не одразу видно, що відбувається. Здається, що звичайні побутові процеси і проблеми. 

▪️хронічні ментальні стани можуть посилюватися. 

Напр., в людини колись була занижена самооцінка в контексті соціальної позиції, чи неприйняття тіла, чи та сама соціофобія, чи висока тривожність, тривалий час людина жила собі нормально в ремісії, — і тут воно знов дає про себе знати, напр., в дзеркалі бачиш не реальну фігуру, а значно більші ноги, живіт, руки, ніс, нижчий зріст, ніж насправді, якщо людина не любила свій зріст колись, тощо. І починаєш думати, що ти гидкий, що нема сенсу так жити, що нічого ніколи не зміниться і тд. 

▪️найчастіші фізіологічні наслідки стресу і депресивних станів: порушення роботи шкт, ендокринної системи, проблеми зі шкірою, часте підвищення температури до 37-37.4 ввечері, при втомі, після стресу; частіші головні болі, зниження імунітету, загострення хронічних хвороб. 

▪️посилення залежностей: можемо споживати значно більше солодкого, кави, солоного, гострого та ін. 

Прокрастинація, ігри, перегляд відео в соц. мережах, серіалів, навіть читання літератури по роботі тощо до ночі, часом до ранку, аби лише не спать, і відповідно — посилення інсомнії. 

Може загострюватися залежність від шопінгу. Навіть якщо вона не була характерна для людини раніше. 

Про алкоголь, траву, тютюн мовчу, там зрозуміло.

▪️може бути втеча в роботу, в мультизадачність як несвідоме бажання дистанціюватися від переживань, тривоги. 

Це як коли їси все підряд і більше, щоб живіт перестав. 

◾️ також будуть помітні проблеми з концентрацією уваги, памʼяттю. 

🔺Весь цей мікс не обов’язково буде разом: симтоми можуть чередуватися, зменшуватися чи посилюватися по інтенсивності, залежно від дня, рівня стресу, самопочуття; бути більш чи менш помітними зсередини; сприйматися за стрес, виснаження, вигорання і тд. 

Продовження читайте в статті:

https://krivbass.city/news/view/simptomi-depresii-psihologi-rozpovili-pro-najchastishi-proyavi

Психолог Діана Сушко, 2026