Про депресію і зміну особистості

Ми, багато з нас, боїмося антидепресантів та інших ліків в сфері ментального здоровʼя, проте ми не боїмося і часто не відслідковуємо, як змінюється наш характер, і відповідно особистість, наша поведінка, наша міжособистісна комунікація, наше здоров’я під впливом тривалого стресу, навантаження, виснаження, вигорання, депресії.

Ми боїмося, що ліки вплинуть на нашу особистість, здоровʼя, проте не помічаємо і не боїмося того, як на нашу поведінку і стан ментального і фізичного здоров’я впливає тривалий стрес, травматичні події і тотальне виснаження.

Ми часто не звертаємо уваги на те, як роздратованість, нетерпимість, зриви на близьких, понижений, мінорний, настрій, схильність надмірно тривожитися, довго ображатися, очікувати гіршого, тривало прокрастинувати, вагатися, надтяжко приймати побутові рішення та ін. поступово стають нашими звичками, звичними патернами поведінки.

Коли доходить до депресії, ми можемо довго не бачити причинно-наслідкових зв’язків в тотальному виснаженні, погіршенні когнітивних функцій, як увага, памʼять, швидкість реакцій, обробка інформації, з тими змінами, що відбуваються з психікою.

Лікування, медикаментозна підтримка, в такому випадку є важливим превентивним кроком, коли до тривожно-депресивних розладів ще не дійшло, і важливим етапом на шляху до одужання, до повернення собі себе, у випадках, коли протистояти депресії своїми силами вже стає неможливо.

>Не треба переоцінювати ролі медикації, вона не може вирішити за нас міжособистісні проблеми чи питання режиму навантаження, сну чи харчування та ін., які залежать від наших постійних вольових зусиль, проте не треба і недооцінювати ролі ліків, бо часто доходить до того, що ті вольові зусилля можливі лише за умови звернення до фахівців сфери ментального здоровʼя, і особливо до лікарів.

Коли організм уже не може справлятися сам, тоді стає безрезультатним видушувати з нього якісь зміни чи навіть дотримання звичного раніше навантаження в роботі, навчанні чи побутових справах, бо він уже не може, психіка на межі, і тоді, як і при будь-якій фізичній недузі, потрібно, раціонально, логічно стає звернутися за допомогою, аби не втратити себе.

today there are no safe cities in my native land, we ask the world to remember that russіа hаs bееn stіII bоmbіng Uкrаіnе

Психологиня, Діана Сушко, 2024