У багатьох дітей зі РДУГ часто буває повний безлад в кімнаті, через це речі губляться, дитина часто запізнюється, бо шукає щось довго, це може піднімати тривожність і навіть провокувати істерики.
З іншого боку, необхідність прибирання тисне на дітей і підлітків ще сильніше.
Це дратує батьків, особливо тих, що не можуть зрозуміти, чому цим дітям так важко прибирати в кімнаті.
Основна проблема в тому, що при РДУГ дозрівання лобної кори, яка відповідає за за виконавчі функції, відбувається повільніше, і відповідно діти і підлітки зі РДУГ мають труднощі з виконавчими функціями, які відповідають за планування, постановку пріоритетів, організацію часу і простору.
Для нейтопивих людей прибирання є досить простим процесом, але дітям, підліткам і дорослим зі РДУГ часто важко вирішити, що робити спочатку, оцінити, скільки часу це займе, і при цьому утримувати фокус, залишатися зосередженими на задачах.
Займатися нудною роботою для них особливо важко.

Це до всього може посилювати тривожність, почуття провини, сорому, злості на себе чи оточуючих.
Класичні часті рекомендації батькам дітей зі РДУГ, аби впоратися з безладом в кімнаті, наводяться такі:
1. Розбивати великі задачі на малі, прості до виконання кроки.
Замість «Прибери кімнату/срач/безлад/авгієві стайні», можемо попросити, напр., зібрати одяг з підлоги, причому пропонуючи допомогу, і даючи потім позитивне підкріплення.
Багато похвали, можна також якусь винагороду, яку теж було б чудово надавати у формі спільного часу з дорослими за чимось цікавим (фільм разом, шахмати, шопінг, прогулянка тощо, що дитина любить).
За допомогою останнього ми формуємо бажані нам звички.
2. Використовувати діаграми, таблиці, схеми, списки завдань, залежно від віку та інтересів дитини.
Важливо також розподіляти задачі за пріоритетністю, і можна зазначати, скільки часу іде на виконання.
Бажано створювати розпорядок простих задач, кроків, на регулярній основі, напр., щось робиться кожен день, щось — раз в тиждень, в конкретний день і час.

Так ми можемо пробувати уникати ефекту накопичення, який посилює тривожність, напруження, протест і прокрастинацію.
3. Робити прибирання максимально легким.
Важливо, щоб в кімнаті було якомога менше зайвих речей (що при РДУГ вкрай важко, бо ці діти часто накопичують всяке різне), також важливо мати зручні по віку засоби для зберігання речей, які ще і бажано, щоб були креативними.
— отже, стараємося позбуватися старих чи непотрібних речей, якщо дитина відпускає їх. Можна дарувати старі іграшки, книги, одяг та все інше, чим дитина більше не користується, з дозволу дитини.

З підлітками пробуємо говорити, пропонувати цікаві варіанти, напр., благодійність, групи по обміну речами, продаж тощо.

Розміщення коробки для пожертвування речей вдома може допомогти заохотити дитину до участі та бути гарним способом навчити її віддавати, відпускати непотрібні речі.
— Далі. Зберігання речей важливо зробити максимально простим, доступним за віком дитини, аби залишався додатковий простір в кімнаті.
Напр., відділення для сезонних речей, таких як зимові пальта та взуття, куди їх перекладаємо з дитиною, коли вони не використовуються.
Відсіки, сховища, коробки для менших дітей мають бути такими, до яких легко дістатися та використовувати, наприклад, низькі куби чи дитячі комодики чи корзини з висувними кошиками для зберігання іграшок.
Вони можуть бути різних кольорів, текстури, з великими підписами, що в них.
Тут працює правило: що простіше — то краще.
—- Далі — креативність.
Діти зі РДУГ часто можуть бути більш зацікавлені нетрадиційними рішеннями.

Нам важливо памʼятати, що те, що працює, важливіше за те, що мало б працювати.
Напр., часто буває, що діти просто кидають одяг на підлогу, де він збирається у велику купу чи встеляє підлогу всюди. Їм важко складати його в шафу.
Тоді можна придбати гарні зручні контейнери для білизни чи для іграшок і використовувати їх як органайзери для одягу.
Один для чистого одягу, один для речей, які можна одягти ще, і один для брудної білизни.
Чим простіше використовувати систему, тим більша ймовірність того, що дитина буде нею користуватися.
З підлітками це працює також.
Часто батьки приходять до цього інтуїтивно. І це рішення з часом, з тривалим часом, і нашою допомогою як батьків приживається і стає звичкою для дітей.
4. Багато терпіння, підтримки і позитивного підкріплення.
Важливо розуміти, що дитина не лінива, не робить на зло, не ігнорує, — її мозок працює інакше, їй дійсно важко дається самоорганізація.
Коли ми як батьки впроваджуємо нові правила, буде добре запастися терпінням і нагадувати собі, що коли щось не працює, варто відпустити це і шукати іншу стратегію, яка допоможе. Помилки все одно траплятимуться, кросівки, зошити, книжки все одно губитимуться, дитина все одно може запізнюватися. І це нормально. Важливо замість зациклюватися на помилках — акцентувати увагу на тому, що вона вже робить і що робитиме інакше наступного разу.
І підтримувати ці дії, спроби, підкреслювати, хвалити.
І на завершення,
Вся ця тема з прибиранням прибирання — це більше ніж просто допомога в боротьбі з безладом у кімнаті.
Переваги терпіння і підтримки дитини в опануванні організаційних навичок виходять далеко за рамки чистої кімнати.
Безлад і неорганізованість, що часто ходять поруч зі РДУГ, можуть мати значний вплив на самооцінку дітей, на посилення тривожних станів, щоденного стресу.
Часто діти соромляться своїх проблем, можуть відчувати провину, і ці емоції ще й підкріплюються оточенням — друзями, які вказують на їхню неохайність, вчителями, які самі втомлені і роблять зауваження щодо забутих речей до уроків, непідготовленості, запізнень, невиконаних домашніх завдань, неорганізованості.
Акцент батьків та інших значимих дорослих на розвитку у дітей навичок виконавчої діяльності, організаційних навичок, та підтримка самооцінки дітей допоможе їм зміцнювати відчуття самоповаги, самооцінку, почуватися трохи більш впевнено в соціумі.
Всім здоров’я і сил рухатися далі.

Кому потрібен електронний посібник, Путівник, де зібрана основна інформація по проявах РДУГ і ОВР, етіології, напрямках корекції, посилання на придбання лишаю:
Психологиня, Діана Сушко, 2025


