Як ти…

Прочитала вчора чи сьогодні в стрічці, хтось написав, що досі сприймає це пекло як сон, досі хоче проснутися.

Стиснулося щось всередині… я теж довго хотіла проснутися… лише останні пару неділь розумію, що не сон.

Пекло… пекло.

І ще тільки ось прийшло емоційне відторгнення питання «як ти?»

Бо як, де би ти не був, ну, як ти можеш почуватися?

Паскудно.

Тошно… хочеться вить.

Тільки що говорити про своє наболіле на фоні трагедій людей, які пережили втрати, на фоні їх горя… що говорить…

та все одно не виходить втекти від свого наболілого, яке кипить і пече всередині.

І знов оте як ти… яке летить і від тебе комусь і до тебе від когось…

Паскудно.

Та мусиш триматися, тримати лице, відповідати оте «нормально», коли воно геть і близько не нормально.

Мене особисто рятує професія, змушує бачити цілісну картинку і не провалюватися постійно в розпач.

Мене рятує оточення, бо всі мої люди, люди, з якими працюю, спілкуюся… якось тримаються, працюють… живуть.

Мене рятує графік, який я спеціально вибудовую так, щоб працювати без вихідних, одну сесію я стараюся планувати на неділю.

До 24.2 я ніколи не працювала в неділю, це було моїм правилом, вишколеним моїми наставниками в професії.

Зараз я спеціально ставлю одну зустріч на неділю, бо такий формат повертає мені опори, бо так я зберігаю режим.

Інакше буде день новин і погляду в стелю. День просто випаде.

Тут у кожного свої ритуали, традиції, які повертають до життя.

Тому оте «як ти» в колі близьких і особливо знайомих поки — ніяк. Н і я к.

Та в рамках соц. ввічливості — нормально.

Стосовно цього та схожих питань в професії, в рамках роботи, воно має інше навантаження, там питання і про динаміку і про стан тощо.

Про всяк випадок пишу, щоб не прилетіло про протоколи роботи.

Тому стосовно нашого оточення, кому ріже оте як ти, це нормально, що ріже.

Думка не нова, про неї давно говорять люди.

Вірю, щиро вірю, прийде час — і це пекло закінчиться, і ми відплачемо своє наболіле, і своє затишне життя повернемо, відновимо… бо наші воїни найкращі, бо наші люди згуртовані, добрі, сильні духом і світлі…

Психолог Діана Сушко, 2022