«Звір, Beast», 2017

У головній ролі талановита Джессі Баклі, моє нове відкриття. Зіграла також головну роль в чорній комедії «Мерзенні посланнячка», до слова, чудове кіно, раніше я описувала.

Отже, щодо «Звір», я вагалася, чи робити опис, бо фільм специфічний, я дивилася за рекомендацією, під одним з моїх дописів людина залишила коментар про нього, і по опису з платформ було прямо моє.

Кіно з глибоким психологізмом. Важке.

Там буде насилля, людям з чутливою психікою, з ПТСР, депресією не рекомендую.

Тепер по моїй частині.

— дитячо-батьківські стосунки у всій красі емоційного насилля. Холодна нарцисична мати і глибоко травмована дочка. Там всім дітям перепало, але з меншими наслідками.

— яскраво зображено різновид проявів межового розладу. Трохи там режисер домішав, але збірний образ демонструє симптоми МРО, зокрема сильне відчуття спустошеності, надвисоку емоційну чутливість, вразливість, депресивний стан, самопошкодження, емоційні зриви, залежність від стосунків з людиною, яка дає відчуття теплоти, потрібності, яка дає надію бути любленою;

також подані обґрунтовані соціальні передумови формування розладу.

— гарно проілюстрували співзалежність як стан, поведінку людини, схильної до співзалежних стосунків, її жертовність, схильність до злиття, надсильну потребу в близькості, перебільшену відповідальність за інших та деякі інші прояви.

— і звісно, показали елементи асоціального розладу особистості. Саме елементи, мені по фільму трохи бракувало в цьому образі. Однак завдяки саме такій подачі фільм вийшов сильним і досить непередбачуваним.

— про травматичний досвід, його вплив на життя людини в фільмі також згадають.

В цілому кіно зняте просто неймовірно, на мою думку. Настільки талановита постановка, зйомка, гра акторів, музичний супровід, що вдалося передати психологізм до мурашок по шкірі.

Тримає в напрузі до останніх хвилин.

Поціновувачам жанру психологічного трилеру має сподобатися.

Сюжет: 27-річна дівчина Молл живе з в пуританській сімʼї на маленькому острові Джерсі; змушена доглядати психічно нездорового батька і сидіти з племінницею, а на свята співати в міському хорі, вона не має особистого життя і може сховатися від обовʼязків і принижень матері лише на роботі, яка не приносить їй ніякої радості.

Одного разу вона зустрічає прямолінійного і різкого Паскаля, який стає для неї символом свободи.

Однак, кіно не про любов.

Приємного перегляду.